Ти — як світло над схилом пройшла,
Як у світанку полонить далечінь.
Так і твій погляд за схили заводить,
Немов серце вічно птахом кружить.
Ти пройшла — а я застиг.
Немов у вітрі,
Що мене захопив.
Ти пройшла — а я ж мовчу,
Як у ночі за вогником зірки лечу поглядом.
Тиша по сліду ходить,
Як туман — невидимий шовк.
Кожен крок — мене забирає.
Кожен погляд — втрачає сенс.
Ти пройшла — а я завмер,
Немов окомянів.
Ти пройшла — а я мовчу.
Звук кроків — як пісня ночі.
Світло в очах —то ніби
Вічність,
Що мене не хоче, чи не помічає.
Згасає
І живе в цій миті.
в цьому русі.
[b]Homo sapiens[/b]
Людина розумна!?
І це не дивно.
Це просто примат.
Не дивно те,
що вона себе так величає.
А чи так то є?
В чому проявляється її розум?
У знищенні тварин та рослин.
У знищенні природніх ресурсів
Та так же як вона Homo sapiens.
У знущанні над собі подібними
Та планетою, на яку її заселили.
Що розумного вона зробила?
Не змогла знищити сліди попердньої
високорозвиненої цивілізації.
Не змогла зберегти знання предків.
А що змогла?
Зруйнувати.
Засрати.
Приховати.
Підмінити.
То це людина - шахрай.
А не Homo sapiens.
Тому й керують світом і країнами шахраї,
Які заливають у крові народів,я кими підступно правлять землю.
Яка їх роль?
Знищити усе живе на планеті.
І це неухильно рік за роком відбувається.
Щось нове відкрили?
Створили?
Та ні.
Одне дали їх володарі.
Саме головне - дали зброю!
А для чого догадайтесь самі.
Постійна деградація.
Виродження.
Наступна раса певно злобні карлики.
Але назва буде - рятівки Всесвіту певно,
Бо врятують світ від попередників, які загадили все
як тільки змогли це зробити.
У яких Homo sapiens керівниками могли б бути біси
та чорти, які одне що могли зробити - це руйнувати
й знищувати, ціль головна - кинути людства в Апокаліпсис -
Початок кінця.
І де ж добро?
Де люди світла?
Хоч одна істота сказала ні.
Жодна.
Без боротьби
всі пішли у потойбіччя.
Відійшли в муках.
А що ж попереду?
Митарства.
Божий суд.
Все як біс прописав.
Читати й то певно вже розучились.
Як колись.
Де книги гігантів?
Хто їх і чому сховав від людства?
Всі знання цієї після потопної цивілізації
це обломки того, що відкопано
Та створено за образом і подобою.
А самі що?
На атомній бочці
З фітелем у руці.
Мессію вони чекають.
Аж смішно.
Та ви ж його розіпяли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2025
автор: oreol