Як втому подолати зможу я,
якщо не маю спокою в житті?
Ця туга денна, ця журба моя
й вночі зі мною… Наче в небутті,
між днем та ніччю, в пеклі я живу.
Підлещуюсь до ночі та в піснях
я славлю день… Ні, марно це — єству
моєму не здолати болю шлях.
День — ворог ночі, тим не менш вони
обидва проти мене, я — мішень.
Важкі вночі мене тривожать сни,
катує душу сумом сірим день,
ночей та днів прийдешніх кожна мить
ще більше душу розпачем ятрить…
(вересень 2018 р.)
