|
КУДИ ЗНИКАЄ...
(авторський переспів)
Куди зникає серця біль,
Що закарбований віршами,
І де герой нещасний мій,
Кохання, що було між нами?
Де героїні тих рядків,
Що в небо мріями летіли,
Їх сміх надіями дзвенів,
І світлими були ті мрії...
Всі почуття поглинув час?..
Думки в печерах причаїлись?
В льодовиках той пломінь згас?
А може в сни перетворились?..
І не пропали назавждИ
Той серця біль, рядків горіння,
А прийдуть до когось вночі
Йому співзвучним сновидінням...
І почуттів стрімкий політ,
Моїх, що віршу дарувала,
Проллє в етерах дивний світ,
На відповідь, яку шукала.
Вірші мандрують у пітьмі,
Безсоння марево приглушать,
І сподівання є мої -
В чиїхось відгукнуться душах...
27.05.2025
© Тетяна Даніленко
КУДА УХОДИТ...
Куда уходит сердца боль,
Запечатлённая стихами,
И где "воспетый" мной герой,
Его любви сгоревшей пламя?..
Где героини строк моих,
Все напоённые мечтами -
Их смех девичий где-то стих,
Пленён чужими голосами…
Всё растворилось вдалеке -
В пещерах древних затаилось,
Захоронилось в леднике…
А может, в сны преобразилось?..
И не исчезли в никуда
Ни сердца боль, ни строк горенье,
Но лишь приснятся иногда
Тому, созвучному в потерях…
К нему тревожный сон придёт
Своим причудливым сюжетом –
То чувств пронзительный полёт
В эфирах проявИтся где-то.
И бродят сны мои впотьмах –
И бред бессонницы приглушат…
А там, на дальних берегах,
Костры любви сгорают в душах…
15.05.2021
© Тетяна Даніленко
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=52598&poem=373341
Свідоцтво про публікацію: №0048499520250528
© Тетяна Даніленко, 2025
Ілюстрація - картина "Сонце, що сідає", Еґон Шіле, 1913
ID:
1052798
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 06.12.2025 15:37:27
© дата внесення змiн: 06.12.2025 15:37:27
автор: Тетяна Даніленко
Вкажіть причину вашої скарги
|