О, мій край і моя земле
Я тебе одну кохаю
Ніжно в думці обіймаю
Як дитя твоє мале
Ніжним цвітом я милуюсь
Він для мене мов життя
Миле, світле як диня
І його усі шанують
Легко і сумну стає мене знову
Вітер несе думку й слова
І забираю я їх і права
Лечу у прекрасну і милу діброву
Твоє тіло літає у вирі
З’явилось із попелу в купі зі мною
З ходою моєю тією зимою
Із птахом великим летять на крилі
Хотілось творити і не загинуть
Від тіла, що хоче поглинуть мене
Просив я помилуй знову земле
Красиву країну і в будні полинуть
Стояти я буду за неї в житті
Творити прекрасне і ніжне
Красиве не сумне й не сніжне
І бути завжди з нею в бутті
09.11.2003 (Яресько Я.М).
