Ранком у храмі зарослого саду
Сипле береза листочки-монети.
Вісім дерев - то моя Ельдорадо.
Аверси гладжу, цілую портрети.
Сяє, неначе кришталь, павутиння.
Сіра пташина вдавилася криком.
Листя - то загадка, думка осіння.
Золото є. Та чи вистачить ліків?
