Весна і жінка між собою схожі…
В зимовий смуток вносячи тепло,
Вони в душі плекають дні погожі
Веселкою щоб серце розцвіло.
О скільки весен і жінок на світі!
О скільки в світі подиву і чар!
Здається, справді, варто лиш звеліти,-
І спалахне кохання, як пожар…
Квітуйте ж, любі, ранньою весною,
Улітку, восени, в зимовий час,
Не даючи ніколи нам спокою,
Своїм вогнем запалюючи нас!
