Як завжди не можу дати раду
Своїм думкам даю нараду.
Знов накачають кофем крепким
Мені з ним день здається легшим.
Іду в пітьму без світла в голові
Усе байдуже в темноті
І десь вкінці тунелю цього
Я пересилю своє "его".
І буду жити для людей,
Як генератор всіх ідей,
Як світло у байдужості пітьми,
Як сонце лютої зими...
Класно 
від Ваших роздумів 
