Ген біжить доріжка
до краю села,
спи, моя дитино,
вже прийшла пора.
А у гаю вітер
стиха шелестить,
хто закриє очки
і тихенько спить?
Спали білченята
в нашому гаю,
а ще лиска й вовчик,
і ведмідь заснув.
Білі зайченята
під кущем не сплять,
олень і косуля
під дубом спішать.
Фазан познаходить
ягід, насінин
і нічліг шукає,
а сова летить.
Гарні пташенята
зібралися спати,
насіння клювали,
лушпайки метали.
Кабанчик зарився,
не видно його,
світ увесь накрився
біленьким сніжком.
А ти будеш спати,
швидко люлі-бай,
скоро виростати,
сон, вже прилітай.
Вночі хурделиця
снігу намела,
пролягла доріжка
до твого села.
Спи, моя дитино,
вже прийшла пора,
гарний сон на крилах
нічка принесла.
12.2016.
Картина із інтернету.
