чорнова версія пісні на слова А. Матвійчука
Надірвана болем
Надії струна
Пробиті навиліт серця.
Як довго триває
Ця дивна війна,
Війна, що не має кінця.
У кожному серці
І в кожній душі,
Війна, мов зловісна пітьма!
І знову у світі
Свої – і чужі!
І більше нікого нема.
Чимало проллється ще
Крові і сліз,
Здригнеться і край твій, і дім!
В цій п"єсі,
Що грається вкотре на біс!
На страту іти молодим!
А де ж ті стратеги?
Старезні козли -
Надійно сховались вони.
До біса всю логіку світу,
Коли -Їм хочеться просто війни!
Нові покоління
Підуть в небуття,
Дощенту зруйнується світ,
Війна до кінця –
Це як спосіб життя,
Як їхній старий заповіт.
Не вийти із бою,
Не перемогти,
Ця битва на вічні віки.
А хто ж це воює?
Біблейські брати,
Що б"ються по різні боки.
Чому чорнова? Якщо пісня знайде прихильність і підтримку слухача, а до того ж самого маестро Анатолія, - буде й чистова версія, яка потребуватиме більш прискіпливого аранжування та виконання.
Може я надто прискіплива... Але мені видається, що музика, а вона прекрасна, дещо не відповідає змісту... Вона надто оптимістична(весела) для таких слів. Все, звісно, нмсд.
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є цілком протилежні думки, Лесю. Як на мене, все це суб"єктивне. Головне що є пісня!
Хорошу музику, Володя, написав!
Чудово виконав. І мікрофон зазвучав так, як має бути.
Наскільки знаю, композитори і поети, які самі співають ( Матвійчук, Дворський) - виконують лише свій власний варіант пісні, пропозиції інших колег не приймають.
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, Вікторе!
Дякую за позитивну критику. Щодо виконання власного варіанту, то пан Анатолій мабуть і не думав, аби цей текст став піснею, прото він, як пісняр, пише майже підсвідомо вірші, які не читаються, а співаються. Я все одно цю пісню зроблю чистовою.
Хай тобі , друже, пишуться гарні мелодії!
А козли сидять на капусті (зеленій,$). 
