пропащі душі довго пам'ятаються
в очікуванні покусавши губи
ти зрозумієш очевидне :
хто найдорожчий - той і згубить
роїться сотні версій як він, що з ним
стіл дерев'яний?
чашки філігранні?
а може ... Боже, й думати не хочу
а може губи стали бездиханні ?
*
кожну хвилину вона боїться
знайти прізвище в списку пропащих
хоча, кажуть поможе змиритися
й стане краще
матір сварить шукати долі
бо залишать в дівках довіку
та що зробиш як сильно віддана
лиш єдиному чоловіку
той не має такого сміху
в цего погляд якийсь ворожий
стільки ходить чоловіків
але ніхто на нього не схожий
і коли в бін не повернувся
буде чиста одежа
буде суп на плиті
хай лиш знає - на нього чекають
з щитом а чи на щиті
