…

пропащі  душі  довго  пам'ятаються
в  очікуванні  покусавши  губи
ти  зрозумієш  очевидне  :
хто  найдорожчий  -  той  і  згубить

роїться  сотні  версій  як  він,  що  з  ним
стіл  дерев'яний?
чашки  філігранні?
а  може  ...  Боже,  й  думати  не  хочу
а  може  губи  стали  бездиханні  ?

*

кожну  хвилину  вона  боїться
знайти  прізвище  в  списку  пропащих
хоча,  кажуть  поможе  змиритися
й  стане  краще

матір  сварить  шукати  долі
бо  залишать  в  дівках  довіку
та  що  зробиш  як  сильно  віддана
лиш  єдиному  чоловіку

той  не  має  такого  сміху
в  цего  погляд  якийсь  ворожий
стільки  ходить  чоловіків
але  ніхто  на  нього  не  схожий

і  коли  в  бін  не  повернувся
буде  чиста  одежа
буде  суп  на  плиті
хай  лиш  знає  -  на  нього  чекають
з  щитом  а  чи  на  щиті

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451672
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: Помаранчева дівчинка