Кожен день, то як бій за небо,
за вершину тобі лиш знану,
за кохання своє і шану.
Ти без цього не можеш Треба.
Вибір свій, надважкий можливо,
але світ – він завжди з тобою.
І на трави туман журбою…
Зачекай – ще побачиш диво.
Люди вірять у власну душу,
люди йдуть всім вітрам супроти.
Грози грають тривожні ноти…
Ти скажи:”Я планету зрушу!”
Зупинятись тепер не варто,
всі висоти тебе чекають,
Місяць в небі зорю шукає…
Сміх і сльози віщують карти.
