Поховали зиму
Відспівали загублений рай
Голосінням веснянок
Відспівали ми Цорство її...
Ти мене не шукай вже тепер
Ні за чим не шукай
Відмовчи на зорі про свій біль
Про відкриті ще рани свої...
Хай вона перев*яже
Ласкава турбота її
М*якість жестів її і притамана
ніжність очей...
А мене не шукай
Не чекай, я в гаях загубила ключи
Від Небесного Царства
Де годі чекати ночей...
