. …йшов по ріллі,
голодній і холодній –
і впали сльози.
Спогад з дитинства.>[/>
1.
>Подув москаль*– провісник холодів –
нетеч на ґрунті шерхне у калюжі…
Який байстрюк тебе на світ сплодив,
аби зюйд-весту** подихи спаплюжить?
Подув москаль?.. Нічого вже не жди:
мерзотне оживе, а тепле змерзне…
Пощо для нас жагучі холоди –
нехай би злі від холоду пощезли!
Так ні, "воно" ізнову ожило
і світом хресним про̀ростю буяє…
Аби добру наставити жало́,
аби волати світу: "Ей, ще я̀ є!"
2.
…Подув москаль – й спалив в порогах*** Січ.
подув москаль – і вирізав Батурин.
Подув москаль – й спаплюжив нашу річ****,
подув москаль – й свободі край: тортури.
Подув москаль – і в нас голодомор,
подув москаль – кроваво пали Крути.
Подув москаль – брехня, грабіж, терор,
подув москаль – трьохсоті в нас і… трупи.
Подув москаль – й ошаленів весь люд,
кермо вручивши безбах-можновладцям:
лиш дифірамби й марнослів’я ллють:
юлавовму вождю прищаві агнці!
Подув москаль – ворота в нас насті̀ж
огиидному, мов Z-мій, Zа-сранцю,
бо, бачте, має він такий “престиж”–
дітей у пекло відправляти вранці...
3.
...Природа й людство мають схожу суть.
Така суспіль! Така банальна проза...
Вітри, однак, із Заходу подмуть –
і оживе жовто-блакитна Роз**.
І розу нашу вже не відберуть –
повстав в народі хист і дух козацький!!!
Тож недарма дав Бог нам землю й путь,
"адін народ" – царя девіз дурацький!*****
4.
...І прийде час – найкращі із вітрів
пасати схлинуть з Середземномор’я.
з москви ж – ні вітру, ані москалів,
що нам принесли смуток, люте горе...
О життєдайний вітре із Балкан,
о благовісний вітре з Піренеїв!
Москаль не схопить нас уже в капкан –
не збудеться підступний бред "кощеїв"…
Карпати наші й Кристалічний щит******
навіки застовпили нам Європу…
Закмітьте це, ординні! К дідьку йдіть,
допоки вам тут не надрали ж@пу!
Звідкіль “дме” людству вІтрова біда –
гряде нарешті світу розуміння,
тож щезне тьма "кощея", як вода,
коли "нагряне" сонячне проміння!
Весняний цвіт фарбує горизонт,
подуга наша – вже не за горами…
Струсіть, о люди,
геть кошмарний сон!
Від пекла в рай ходімо!
Будьте з нами!
23.11.2019 – 5.01.2024
___________________
*північно-східний вітер – норд-ост –
в нашій Розі** вітрів, в якій, як відомо,
з-поміж вітрів превалює Зюйд-Вест**;
***Запорізька січ як останній форпост
козацької держави юуло знищено 1775 р.
за вказівкою імператриці Катерини ІІ;
****тут – мова;
*****йдеться про відому статтю ілеолога
рашизму путіна "Одін народ"
******Український щит – південно-західна
частина Східноєвропейської платформи
земної кори.
не дочекатися, щоб дременула. я з 8 березня 2022 вже хлопців наших лікувала. а з'являюсь в клубі рідко, це правда. не завжди є час та й бажання, чесно кажучи.
писала-писала та помилково видалила. ладно, то таке...
якщо коротко, то по спеціальності працюю. коли бойові дії були в кількох кілометрах від нас, а все було ж зачинено, то телефонували мені і приїздили хлопці прямо з фронту, в брониках, з автоматами, порохом віл них пахло...тяжко воювати, коли від зубної болі дах зносить.
ну а зараз заїзджають, коли в них ротація чи відпустка. переселенців багато приймаю...
людей багато через мене проходить і кожен має свою історію і, звичайно, не веселу. хоч книгу пиши про людські долі.
нічого, переживемо з Божою поміччю.
Чудовий вірш!
Весняний цвіт фарбує горизонт,
прозріння у сліпців – не за горами…
О люди, геть струсіть вчорашній сон!
Від пекла в рай ходімо!
Будьте з нами!
Так, завжди слідкую, за погодою в Московії, жди холодів! Але ж у вірші краще не подув, а ПРИЙШОЙ і почалось... уже добрих 800 літ! Відверто, патріотично!
Дякую, капітане! Маєте рацію - 800! від Іване 3-го! Як "очіпка" Золотої орди! Та була козаччина, яка вміло боронила Україну! А зараз?... Недолуга zhydова,