тебе виносить по інерції
на мої мрійні береги
дограти три квіткові терції
чи вистачить тобі снаги?
усі дороги до останньої
ведуть у мій нестерпний рай
тамують подих: чи повстану?..
не слухай, Майстре, просто грай
тобі сказали: довиписує
слова пекучі й замовчить...
а з моїх квітів стирчать списи
роса на пелюстках сичить
завмер. примружився. вишукує
дівчачих планів гостий темп...
у вікна на світанку стукає
морозна тінь від хризантем
ГАРНО!
