Навiщо серце плаче знову,навiщо краеться в сльозах?
Их залишилося лиш двое-
неначе друг,неначе брат.
Минали роки,летiло життя,
та все в забуття.
Неначе смiшно,неначе грiшно,
а серце плаче без зупин,погано всiм-
та треба жить,усе по троху всiм цiнить.
Та треба жить,та треба жить,i щось цiнить...
