хто ти сьогодні любов моя не моя
де ти сидиш і ділиш себе навпіл
я відчуваю що я вже майже не я
погляд дитини чорної стає білим
тільки не смійся тільки іди поруч
краще померти аніж тебе забути
німа пустота замкнулась на нас обручем
ми вже давно до одної зорі прикуті
де ти сьогодні небо темне й густе
з ким ти сьогодні любиш лише мене
джинси старі разом з колінами стерлись
ніч вимагає нових і нових стремен
краще мовчи так ти хоч трошки ближчий
вікна погляд ловлять і десь втрачають
голос мій сьогодні майже не дихає
почувши твій сміх дзвінкий і трохи дитячий
Эти строки как бы дышат.
