Чи заєте, як лід співає у скуті морозцем духмяні ранки? Душа неначе зомліває й пригадує первісні танки. Дзвін розливається, мов грають бандура, арфа, флейта, сурма... Зимові зорі сніжно тають ТАК, що очам не буде сумно.
ID: 3254 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 05.07.2004 11:33:13 © дата внесення змiн: 05.07.2004 11:33:13 автор: natik
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie