Веловіскі
Велосипедом я приїхав у Сільпо,
Купив за купу грошей літру віскі,
Взявсь за кермо і тут зненацька, як на зло,
Тривожна думка пронизала мої мізки –
А що, як раптом я спіткаю камінець,
Під колесо.., впаду і лусну пляшку?
То ж звівши ризики практично нанівець,
Я влив у себе все.., хоч було й важко!
І точно! Як собі наворожив!
Уже й не був пророцтву тому радий!
Допоки до села педалі докрутив,
Разів п’ятнадцять по дорозі падав!
