Едемов Ісмаїл Серверович
( 6.02.1985 р. – 18 .07.2014 р.)
Новоолексіївка Херсонська область.
Військовослужбовець, командир 6 відділення 2 взводу
спецпризначення 2 роти Батальйону «Донбас».
Під час штурму міста Первомайськ в районі АЗС Ісмаїл був поранений у груди. Санітар Роман Лашко (на псевдо Марганець) розпочав робити перев'язку, але сам був поранений від ворожої міни. В цей час почалась контратака ворога, що потіснила підрозділ Едемова. Відступаючи, добровольці на псевдо Куба, Гром і Бісо по черзі допомогали Ісмаїлу рухатись. Але в один з моментів бою ця допомога зупинилась, бо Ісмаїл вже не міг рухатись.
Евакуаційна група на БТР на місці бою тіла Ісмаїла Едемова не знайшла. Залишились батько і мати.
Лише в сімдесятих змогли повернутись
Батьки з депортації в Крим,
Та тільки домівки уже не вернути –
Чужинці заселені в дім.
Поближче до Криму, до рідної хати,
Селились в херсонські степи.
В одному селі дім змогли збудувати –
Дід й баба, й батьки в нім жили.
В будинку батьків Ісмаїл народився -
Єдиний синочок в сім’ї.
У школу ходив і старанно учився,
Роки тут пройшли молоді.
Він тільки закінчив лиш строкову службу,
Як вже починалась війна.
«Іду захищати!» – на мамину просьбу
Сказав, хоч й спиняла вона.
Він був командиром відважним, сміливим,
Його шанували усі,
Собою завжди прикривав побратимів,
Щоб вижили наші бійці.
Проте під час штурму з-за стін Первомайська
Отримав поранення він.
Пропав Ісмаїл у байраках луганських –
Ніхто відшукати не зміг.
Живого чи мертвого – досі немає…
Все мороком вкрила війна.
Родина надіється і виглядає..
Кругом лиш – суцільна стіна.
