Вийду до тебе в садок
Босоніж і кімоно кольору сливи
Лише рукою тримаючи
Ще так далеко до тої весни
Молоко лише плещеться по небу
Білим вітрилом
Де той корабель?
Камі мабуть з мене сміється
Хтось постукав у ставні
Я думала : щирий жених мій
Але мабуть то йокаї був
Плут і насмішник
Стою посеред двору
Але холоду я все не чую
Чую лиш сміх, як дзвоників
Ніжний перестук вдалині
