Твій Місяць затихне, затихнуть сонати,
Вже скоро і я замовчу тобі вслід.
Чи цінні були довжелезні трактати
Про смерть та життя, про полум'я й лід?
Ні завтра, ні потім, себто - ніколи
Нас зорі у світі уже не зведуть.
Ми марно ходили з тобою по колу,
Бо так й не знайшли той омріяний путь.
Комети всі впали - бажання здійснились?
Твій Місяць затих, і затихли сонати,
І я вже замовк, та тобі іще снились
Оті, що між нами були, сурогати.
Мрійний, зворушливий.
Пробачте мені, на Ваше останні рекомендації я помилково відправив щось не зрозуміле на Вашу адресу. Хотів справити, та не вийшло.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
