|
Думки сховаю, між словами, між рядків,
Щоби забути, про всіх клятих ворогів,
Бо так снують, аж дибом стає волосся,
Нам тільки б миру, щоби краще жилося.
Чим заважаємо? Уміємо трудитись!
Що Богу вірим, спроможні помолитись,
І всі виконувать, заповіді Божі,
Щоб біля хат, квітли дивовижні рожі.
Важкі думки, чутно вирує в венах кров,
А чи забули, що таке справжня любов,
Чому сусіда, всіх орків не навчили,
Чи не те небо, не те сонце над ними?
А чи не бачать диво- краси земної,
Невже жити, їм хочеться, як ізгоям?
Чому убивцею, ти став й терористом,
Приносиш смерть, снаряди, як намисто,
Із голок, жаль, забирають людські життя,
Задумайсь ти, яким буде те майбуття?
Думки- думки, уста шепочуть тихо- тихо,
Ой, як болить, нащо приніс сльози, лихо,
Важкі думки, зажура… як їх позбутись,
Де взяти силу, вистоят, не гнутись,
Не втратить мрій і віри в світле майбуття,
Щоби прожити й відчути радість, щастя.
12.07.2022р
ID:
953001
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.07.2022 08:56:13
© дата внесення змiн: 08.08.2024 08:31:02
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
Ваші роздуми світлі, бо в них про життя у мирі й любові. 
