Немає красивішої за тебе,
А ти прекрасна, як весняний квіт,
Його чарівність досягає неба,
Краса тендітна зваблює весь світ.
Роса ранкова ніжний її дотик,
А поряд вже виспівує струмок,
Щоразу пролітає милий подих,
А згодом відображує рядок.
Мене вражає неповторна мова,
Естетика, лояльність і краса,
Лоскоче ніжно філігранність слова,
Охоплює чарівністю весна.
Діброви починають гомоніти
І дивом посміхається весь світ,
Його безмежність нам дає прозріти,
Натхненно, споряджаючи в політ.
А поряд вся природа розквітає
І з нею наша трепетна душа,
Розмовою зворушно доторкає,
Окрилено виспівують слова.
Засяє наша, мова солов'їна!
Красою обійме безмежний світ
І сміло відгукнеться, Україна!
Шановно нам, даруючи привіт.
Натхненна наша мова і чарівна,
А з неї розпускається і квіт.
Майстерно! 
гарного дня Вам і натхнення! 
