-Мій Хоттабич,- муркотіла
Іра - хитра й молода,-
Мускулисте в тебе тіло,
Чорна, пишна борода.
І казкове в нас кохання
Буде литись через край…
На одне моє бажання –
Волосину виривай.
Так робив герой казковий,
І людей всіх дивував,
Він у всьому був зразковий –
Подарунки дарував.
Молодий Хоттабич зважив
Ірині бажання всі,
Обережно зауважив:
-Тут я пас, мадам. Мерсі.
Клянусь мамою й підпишусь:
Не минуть мені біди –
Через тиждень я залишусь
Без чуприни й бороди!
Браво! Дотепно!Катрусю, ну й скриня у Вас є...на любі манери Дивуватимуться всі-ті Ваші портнери
Певно всі повиривав- ото вже так її кохав...
Побоявся лисим стати....
Мо! уже не зміг кохатись
Дякую! Повеселили!На всі 15 балів!
Гарного дня Вам і натхнення!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ніночко, за такий гарнезний експромт! Радісного Вам настрою і сонячного дня! Дуже Вам рада!