«Голодомор - це страшне слово,
сім мільйонів загиблих.»
<
Схилилась хата, скрізь вибиті шибки,
Гуляє вітер. Засипає снігом,
Тіла оголені, старі рушники,
Які давно, вже і не пахнуть хлібом.
А ні зернини, ні крихт, ні скоринки,
Не залишилось, лише одне дитя,
Голодні очі… діряві ботинки,
Живіт опухлий, крики, аж до виття.
Зірка не в небі, в когось на пілотці,
Погляд суворий - голодного вовка,
По кутках шастав, під руками мертві,
Хлопчик родився… напевно в сорочці.
Він бачив все, але ж доля на життя,
Згадував з болем, вмивався сльозами,
Пізнати щастя, зустріти майбуття,
Страх не забути… навіть із роками.
***
Ми запалимо свічку пам`яті, вшануємо,
невинно убитих та померлих від голоду.
28.11. 2020р
У мене прадід вмер разом з сином і донькою. Прабабця вмерла в 36, бо дуже хворіла після голодомору і бабця осталась сиротою. Багато мені розповідала про ті часи. А мені тут Котигорошко розповідав, що я фанатик, бо написав пісню ПРО ГОНТУ. Потім мені пише, що його дід знищував бандитів бендерівців, а тато придушував повстання в Угорщині. От хто є хто, до цих пір не розумію?
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль ...багато переписано книг...Лише від батьків ми знаємо,як це було...А розповідати мали що..На жаль лише якісь моменти пам*ятаю. Мої батьки були з 11 та 12 року минулого століття,тож настраждалися.в 33-му мали доньку два роки... Розповідали,як виживали...Боляче згадувати іх розповіді.... Гарного вечора Вам!