Ганя йде додому вранці –
Гарна видалась погода,
Нічку провела з коханцем
(Випала така нагода).
Хоч було іще раненько –
Здибалась кумася Алла:
Про свої всі походеньки
Ганя їй і розказала:
-Кумонько, вже не моглося
(Кавалера треба вчити),
Спересердя довелося
Аж п’ять ляпасів вліпити!
-Боже мій! Такий наглюка?
Мабуть, приставав без міри?
І це ж треба - така злюка,
Ненаситність, як у звіра!
Перебила її Ганя,
Колихались в гніві груди:
-Та яке там приставання?
Засинав весь час, паскуда!
Просто жах, як почитаю,
Ганя бач, кохання хоче,
А коханець був слабенький,
Качки він не переносить.
Іще ж скаржиться кумасі,
Засинає, засинає!
Що ж він вовк морський, на нього,
Може качка так впливає?
А коханець вам попався,
Просто подарунок неба,
А щоб качки не боявся,
Тренувати його треба.
Спасибі Катрусю, такий гумор в понеділок зранку,
це запас гарного настрою на тиждень.
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На центрифугу його, або на гойдалку! Щиро дякую, Васильовичу, Ваші коментарі - це така насолода! Сонячного Вам настрою і радісних днів! Дуже Вам рада!
Оце такі кавалери,
Треба їх іще навчати.
Не забила хоч до смерти,
Ненаситна жінка Ганя. Дякую за подарований настрій і насолоду від прочитаного! Натхнення Вам, дорога Катюшо, веселого настрою і чудових вражень!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, моє сонечко, завжди насолоджуюсь Вашими дотепними експромтами! Сонячного Вам настрою! Дуже Вам рада!