Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Сашко / проза / - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Сашко / проза / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Сашко / проза /

Ніна Незламна :: Сашко / проза / 
                                                                                 / Трохи з минулого /
    Зимовий вечір… все віконне скло в сніжному покрові. Вже чути вітру свист, за мить на склі ніби рядно, за кілька секунд воно чисте. Гуляє вітер з хурделицею, неначе в змові. На те й зима, щоби їм разом повеселитись, свою майстерність показати.
В комині час від часу, аж гуде й відразу чути сильний тріск дров. На плиті, в щілинах між кругами видніються язики полум`я, вони, то зовсім маленькі, то від вітру, аж вискакують через щілини.
Мама на кухні, в своїх справах, старша сестра Оля, в спальні, читає книгу. А я, наполегливо втримую великі ножиці, з газети Правда, вирізаю різні картинки.
З веранди чути голоси, згодом сміх, гупання ногами. За мить слова мами,
- Он віник, обтрусіть сніг. І хто в таку негоду ходить.
  Я зрозуміла, з друзями прийшов брат Микола.
В кімнату ввалились хлопці, веселі, усміхнені, хіхікали, моргали один одному. Як на мій погляд великі, а я ж тільки піду в школу, правда вже скоро вісім років.
   А в сім років, мене в школу не взяли. За кілька днів до навчального року, мама одягла мені сукню сестри, правда, в якій  вона вже три роки в школу відходила. Та то нічого, я до цього звикла. Остання в сім`ї, що не зовсім подерлося, мама відремонтує. все мені перепадало. Сукня коричневого кольору, мама сама її пошила, на жаль, вона мені була майже по кісточки ніг. Мама вміло й швидко підшила низ сукні, зробила трохи нижче колін. Та в ширину теж була завелика, але мама посміхнулась, поцілувала в  чоло. Втішила, сказавши, що на вид, не така худенька, що до школи обов’язково мають взяти.
  Та мої мрії не збулися, вчителька запросила присісти за парту. Я така задоволена, сміливо залізла на сидіння парти. Але на жаль, мої очі, перед собою побачили дошку парти. Мама під мене підклала  кофтинку, але із-за парти виднілись тільки очі. Носом вперлася в дошку, скривилася, ледь стримувала сльози, щоб не розплакатися. А вчителька, мило посміхнувшись, погладила по голові й наказала гарно їсти. Бо, як буду така мала, то й на наступний рік не візьмуть. Коли про це дізнався мій старший брат, він на сім років старший, при своїх друзях мене назвав - кнопкою. Хто був в кімнаті всі сміялися. Тільки Сашко, друг брата, присів біля мене, погладив по голові,
-  Ну для чого ви дитину образили?
 Вже до брата,- І не сором, дилда! 
 Мені запам’яталися його сині привітні очі. Я дивилася на брата, вони ж однолітки, чого такі різні?
    Минуло три роки… за цей час всі підросли. Хлопці закінчили десятий клас. Микола із Сашком і Віктором, так і дружили. В  нашій сім’ї їх називали; тополя, дуб і верба. А й справді, їм підходять ці прізвиська. Брат чорнявий, високий, Сашко ж, русявий, майже такого зросту, як брат, тільки добре вгодований,  так мама сказала. Віктор трохи нижчий за них, має красивого кучерявого чуба, чомусь завжди сутулиться. Мене вражало, що колір очей був однаковим, правда погляд Сашка завжди здавався світлим, ніжним.
   Одного дня, мама спекла пиріжки з капустою. Поклала їх у миску, прикривши рушником, поставила в кімнаті на столі, де я робила уроки. Їх запах  рознісся по кімнаті, аж слинка потекла, хіба можна було втриматися, не взяти? Смакуючи пиріг, я читала  казку, яку нам  в школі задали прочитати. Це казка про дванадцять місяців, тільки й відволікли мене пиріжки, я знову  занурилась у книжку. Раптом відчинилися двері, в кімнату зайшли хлопці, брат відразу два рази смикнув мене за косичку і суворо,
- Дивися читанку не замасти, по ній, ще іншим навчатися.
 Я скривилася, від болю, аж сльози виступили на очах.
Сашко відразу до брата,
 - От дурень! Це ж твоя сестра, що ти її ображаєш?!
І нахилившись до мене, погладив по голові. За мить, різко повернувшись, дав брату щигля й відразу відскочив  у сторону.
Розставивши ноги, Віктор вже стояв поміж ними,
- Так, досить півні. Миколо, краще  пиріжками пригости та й підемо.
Я забрала біленький рушник, яким були накриті пиріжки, стиснутим голосом,
- Беріть, пригощайтеся.
Віктор  першим схопив пиріжок, поспішив до дверей,
 - Бувай, кнопка!
Сашко знав, що я ображалася, коли  мене так називали, сердито, до Віктора,
- Тю… та пішов ти! Яка вона кнопка, подивися, як підросла, а вії  які довгі і красиві очі має.
 Микола не звернув уваги на ці розмови, теж взяв пиріг,
- Бери Сашко та пішли.
- Ой, ще тепленькі, дякую! - взявши пиріг, сказав Сашко й підморгнувши, вийшов за хлопцями.
 А час летів. Хлопців призвали в армію. У Військкоматі їх розлучили, службу проходили  в різних містах.
  Микола проходив службу в Казахстані. Пройшов курси водія, до кінця літа працював на зборі врожаю зернових культур. Тому повернувся останнім.
    Вечоріло… всі сиділи, за довгим столом в нашому саду. Поруч три старі яблуні шафран. Яблука невеликі, ще  стиглі, але тоненькі червоні смужки, аж виблискують на сонці. Довкола яблунь цвітуть матіоли. Декілька квіток, я тримала в руці, це подарунок Сашка. Він кілька квіток дав Олі. Хоча і на ходу іх зірвав, підходячи до столу, все ж мені було дуже приємно. Я тішилася, що не зробив різниці між мною й сестрою. Хоч вже навчалася у восьмому класі та вона мене завжди, в любій ситуації, докоряючи принижувала,
- Ти ж менша за мене.
 Веселі розмови, розповіді про службу затягнулися до пізнього вечора. Дружно повечеряли, разом прибрали посуд, хлопці  спішили до клубу. Прощаючись,  усміхнений Сашко підійшов до мене,
 - Ну, що Нінок, підросла, мабуть я тебе і не впізнав, якби десь зустрів. Знаю, скоро Микола одружиться, а я мабуть тебе почекаю.
Він пішов, я на якусь  мить наче  завмерла, відчувши, що горять щоки, побігла до хати. От Сашко, таке вигадав! Сам, як дядько мені, а таке утнув.
 Десь через місяць, брат одружився, адже його дочекалася дівчина, яка  проводжала в армію.
Позаду вісім років навчання в школі. Закінчивши шестимісячні курси, працювала на ХМТС телефоністкою. 
  Одного разу, приїхавши з нічної зміни, Сашко з братом пив пиво. Здивувалася, давно не бачилися, розмови були, що поїхав на будівництво, а тепер повернувся, бо хворіє його мама. Він один у батьків, я коли подорослішала, дізналася, що в нього була сестричка. Вона маленькою померла від запалення легенів. Тільки тепер я зрозуміла його ставлення до мене. Його погляд і зараз був щирим, ніжним, як завжди. Та він, побачивши мене, в тяжкому смутку опустив голову, неочікувано, мелодійно сказав,
* - Ой, Ниночка-Нинок. Сегодня жизнь моя решается, сегодня Нинка соглашается.*
Я здивовано до нього,
- Тю…. ти, що п’яний?
Вставши зі стільця, він взяв мене за плечі, прямим поглядом дивився в очі. В них помітила сльози, ніяк не могла второпати, що за Нінка й чому сумний?
Розмахуючи руками,  він продовжив,
- Бачиш, чекав коли підростеш. А тобі, ще немає сімнадцять. А мене женять, мама каже, вже старий дуб,  всі хлопці одружені, а я ще гуляю, пора гніздо вити.
Залягла мовчанка, Микола смакував оселедця, посміхаючись,
- От набрався, напевно перед пивом щось випив.
Я дивилась на Сашка, порівнявшись зі мною, він мав вигляд дядька-велетня. Розуміла ті слова - «Я тебе почекаю», що колись мені казав, були жартом.  В душі бажаю йому щастя. Але цікавість ятрила душу,
- Сашко! А, як звати твою наречену, чому співаєш такі слова?
Він, переводячи подих, важко присів на стілець, нахилившись, обійняв голову двома руками,
- Як-як… Ніною звати, так, як тебе. Якби інакше, я би на ній не погодився одружитися.
  Я розуміла, що в цьому винне пиво. Хоч кажуть, що в тверезого на умі, те у п’яного на язиці. Але я так не думала.  Мабуть, ще молода була, багато чого в житті не знала, не розуміла.
 Так, таке життя, всі одружуються, але чому примушують одружитися? Можливо не кохає? Тож навіщо ставати під вінець?! Мені пригадались моменти з дитинства, як він захищав мене. Якась жаринка пекла під серцем, мені було його шкода, а чому й не знати.
                                         	                            *---*- Рос мовою. 2019р

ID:  861072
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.01.2020 16:39:20
© дата внесення змiн: 23.09.2025 04:15:53
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 26 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., dashavsky, Ольга Калина, Надія Башинська, Ганна Верес, Світлая (Світлана Пирогова), Любов Таборовець, Valentyna_S, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (822)
В тому числі авторами сайту (38) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 13.01.2020 - 01:14
Добре пишете, легко і дохідливо. Я би ламав речення хоча би пополам, щоби не було таких довгих, складних конструкцій. Заувага - схватив - схопив. любій ситуації - калька з рос. будь- якій. дядька-велетня.з розділовими є нюанси. багато зайвих. а загалом класно.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку! пане Вікторе,я дуже вдячна за підказки. Щодо ком, це моя хвороба ,ще зі школи...Мій перший твір"Вид из окна" в 7 класі ,вчителька з рос. мови поставила 3/5 теж із- за ком.Й,щодо суржика,вибачайте, часом пропускаю... За фахом пропрацювала ел.мех АТ-ПС-ПД. На жаль не мовник,як кажуть. Рада ,що читаєте мої твори.Підправлю. Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
геометрія, 13.01.2020 - 00:01
Гарно,Ніно! Яке ж воно було цікаве, наше незабутнє дитинство... 12 12 ny1 smile cup ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Валюшо! Є ,що згадати і справді приємно. Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Ганна Верес, 12.01.2020 - 23:06
Ніночко, Ви чаклунка: ось так обхопила мене своєю розповіддю і не випустила і на мить! Гарно пишете, а головне життєво. З Новоріччям Вас, дорога подруго! Здоров'я, миру, щастя і добра, і творча річечка ваша щоби текла-текла!!! 12 12 12 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Ганнусю! Дякую за підтримку. Трохи підправила коми та знайшла суржик. Як то кажуть глянула свіжим оком..
Всього найкращого Вам! give_rose 22 22 21
 
Світлая (Світлана Пирогова), 12.01.2020 - 21:46
12 А як склалося подальше життя цього хлопця? Так що пишіть, Ніночко, продовження.)) Гарно написано, від душі. 16 021 shr 019
 
ТАИСИЯ, 12.01.2020 - 21:36
А всё же в памяти долго хранятся эти
первые знаки внимания! give_rose
Сердце девичье тайно надеялось...
И мечтала продолжить свидания! meeting 39 39 hi give_rose 22 19 22 hi give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Большое спасибо, Тая! Очень рада,что уделили внимание.Я тогда была хрупкой,молодой. А он богатырь да и на много старше..
Всего наилучшего Вам! give_rose 22 22 21
 
Тетяна Горобець (MERSEDES), 12.01.2020 - 20:38
Ваша проза чудова Ніночко!!! 12 12 Люблю вашу прозу!!! 16 16 16 give_rose icon_flower mr 021 21 21 22 22 23 23 23 39 sp
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Танічко!Рада,що сподобалася проза,це лиш спогад... Всього найкращого Вам! give_rose 22 22 21
 
росава, 12.01.2020 - 19:59
Вдало ! Читається легко! Удачі!! 12 12 12 12 16 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже дякую! рада,що завsтали! Нехай щастить! give_rose 22 22 21
 
dashavsky, 12.01.2020 - 19:04
12 sp Захопило оповідання!!!... Продовження в студію! biggrin Дуже цікаво! give_rose give_rose give_rose friends hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Ви ,прямо ,як в передачі "Поле чудес" biggrin Гарного вечора Вам! friends give_rose 21
 
Валентина Ланевич, 12.01.2020 - 18:54
Душевно так, Ніно, та майстерно! 12 Дуже сподобалось твоє оповідання! 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щир дякую, Валюшо! Завжди рада Вам! give_rose 22 22 21
 
Микола Холодов, 12.01.2020 - 18:46
12 Дуже цікаве оповідання і дуже гарно написане. Ви,пані Ніно, майстриня таких оповідань. ros 21 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже вдячна за теплий коментар! Всього найкращого Вам! give_rose 21 22 22
 
Валентина Ярошенко, 12.01.2020 - 18:23
Западають Ваші твори прямісінько у душу, їх настільки легко читати, одне задоволення отримувати! Дякую Вам дорога Ніночко! Пишіть, будемо з нетерпінням чекати наступних ! 12 16 clapping icon_flower
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую!Валюшо,на все не вистачає часу... Дякую за підтримку!Гарного настрою Вам і натхнення! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 12.01.2020 - 18:03
Сподобалося оповідання надзвичайно. Дуже напружений, динамічний сюжет. Жаль, що розв'язка неочікувано сумна. Таке життя, такі людські долі.
Дякую за приємну можливість читати Вашу прозу give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я щиро вдячна Вам, Валюшо!Гарного вечора і відпочинку! give_rose 22 22 21
 
Н-А-Д-І-Я, 12.01.2020 - 17:44
12 12 16 16 Дякую, Ніно, за чудове оповідання...Якесь просвітління в буднях відбулося в мене.Зачиталася, та все чекала, що ви одружитеся з ним..Любили його? biggrin 21 22 22 give_rose hi sp 9 019 021 cup
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Нвдійко! Тож одружився на Ніні, тільки на іншій,бо я,ще була замала biggrin Гарного вечора Вам! give_rose 22 22 21
 
Маг Грінчук, 12.01.2020 - 17:04
12 16 22 22 el shr give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,шановний! 23 22 22 21
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  Бластінг
Лісник: - Дуже потужна піскоструменева обробка поверхні
Знайти несловникові синоніми до слова:  Опердень
Лісник: - Не той, кого обперділи, а скорочено "операційний день" - визначений час в банку, коли виконуються операції, записані на конкретну календарну дату.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Авізо
Лісник: - фінансовий документ з банківської сфери
Знайти несловникові синоніми до слова:  Кошторисник
Лісник: - Людина, яка створює кошториси - технічно-фінансовий документ обліку витрат виконання робіт на будівництві, ремонті, реконструкції, монтажі, пуско-налагоджуванні.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Немерть
anesstezia: - Маючи на увазі привидів, вампірів і загальну решту потойбічної нечисті (наголос на першому складі "не"). Не від мене термін, зізнаюсь, і не скажу вже, хто його спершу вигадав - але доста влучне слівце, здається? Хотілося би, втім, знайти дуже конкретні
Синонім до слова:  Бутылка
Svitlana_Belyakova: - пляшка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - дотлумачити
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - ляскати язиком
Синонім до слова:  Оповзень
Мирослав Хорват: - за́рва (для зсуву глини), шка́рпа (зсув з верхнім шаром грунту і дерев з кущами), бе́рдо (скеля з регулярними обвалами каміння)
Синонім до слова:  Відчуження
Маргіз: - Відчуження - самоізоляція, віддалення, дереалізація, знеособлення, відсторонення, інтравертність. Відчуження - зміна власника або ж володільця, перевласнення, "віджимання" без бажання (тобто без згоди власника чи володільця).
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie