Орхідейно-білий ранок снігом пахнув,
Біла орхідея розцвіла в кімнаті.
Глянцеві бурульки, як мовчання пазли,
Ще вночі застигли у скляному насті.
А тепер звисали, мов сліпучість сонця.
Хвилювали серце новизною часу,
Діставали ніжно і чуттєво донця.
У зіницях любий виринав анфасом.
Орхідейно-білий ранок таємничий.
Орхідея біла розцвіла любові.
Імпульсом до дії - біла мальовничість.
Крізь мовчання криги пробивалось слово.
Чарівно,гарно!На дворі сніг,крига,але в цей час в кімнаті розквітає біла орхідея.В такі морози народжується чудова краса.
Орхідея біла розцвіла любові.
Крізь мовчання криги пробивалось слово.
Прекрасний,душевний вірш!