Усі візерунки на вікнах скоро розтануть,
Їх змахне своїм шершавим язиком тепло.
Скресне крига і холод, напевно, востаннє
Торкнеться твоїх вій, і зникне, як і не було.
Засвітиться зеленню світ, забуяє росою,
Заіскриться вогнем літнього сонцестояння.
А тебе я порівнюю тільки і тільки з красою,
І ніщо більш не стане тобі в порівняння.
