Зацвіла калина, як вогонь горіла,
Молода дівчина Господа молила.
Щоб війни не було і скінчилась смута,
Щоб її молитва та й була почута.
Тулиться в калину, сумом оповила,
У ногах для неї горбиком могила.
Вбили бо на сході кляті московити,
Братика немає, як їй уявити.
Слізьми горе бідній уже не залляти,
Братика з могили уже не підняти,
У куточку гірко блимає лампада.
Молиться дівчина за друга солдата.
Розвіває вітер довгі білі коси,
Журяться у долах посивілі роси.
Запалила свічку щоби не гнівили,
Повернись до хати орле білокрилий.
...життя біжить, біжить невпинно...Як та вода біжить на жаль.
