Вже потріскався лід.
Але ми ще хворіємо,
Бо дарма досі мріємо
Про високий політ.
Вже розбіглись мости.
Але в цьому житті,
На побитій путі,
Мені треба лиш ти.
Я віддала, повір,
Своє серце тобі.
Не збагнувши тоді,
Що це лиш сувенір.
Тож закинь у куток.
Най осяде пилюкою!
Хай покриєш багнюкою!
Це для мене урок.
