Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Знай, у мене одне життя… - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Знай, у мене одне життя… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Знай, у мене одне життя…

Ніна Незламна :: Знай, у мене одне життя… 
      Літо! Чудова пора року!
  Між схилами гір видніється вузенька доріжка, вздовж неї, майже лежить доволі висока, зелена, шовкова трава. А поряд в урвищі, донизу поспішає течія річки. Вода чиста й прозора, виблискує на сонці, яке ледь - ледь проникає поміж гілок дерев. Пишні ялини, смереки величаво позирають вниз, немов за всим спостерігають.
    Іванко з Марічкою, взявшись за руки, спускалися до низу, це тут проходила доріжка між двома селами. Ото йдуть у гори прогулятись, а доріжки вузькі, то вже йдуть обнявшись, щоб часом не впасти в урвище.
  Карпатський край! Тут така краса,очей не відвести,хоч і зросли в цій місцевості, все ж кожен раз вдивлялися в природу,  яка причарувала їх. Він нарвав букет квітів і вручив їй:
-Ну, що Марічко скоро поберемося?
- Мабуть так, - вона мило всміхалася, а він цілував і майже щоразу обіймаючи говорив, що вона найкраща.
 Свято Івана купала завжди проходило біля річки, де навіть можна було купатися. Дівчата плели віночки, на них ставили свічку і клали на  воду. І за звичаєм, хлопці ловили, чий він, то вже його  дівчина. Марійчин вінок здавалось стояв на місці та раптово бистра річка  почала крутити  ним, підхопила і понесла течією. Іванко вже доганяв його, заходить у воду по самі груди. Та вода в річці немов грається з ним, підкосила течією. Ноги звело, не міг ними пошевелити, а тим паче пливти.
Вона  майже відразу кинулася в річку… хлопці зупинили її, допомогли йому вибратися.А вінок наче тікав, перевертався, то ховався, то виринав з води.
Марічка взяла з букета ромашки, барвінок, м `яту, волошки, швидко сплела вінок. Вже сама,  його одягла на голову своєму коханому.
- Ну, що ти! Я знаю, ти мій і все буде добре. Вишиванку  ж подарувала…  чому опустив голову?!
  Він давно вважав її своєю дівчиною, дуже подобалася йому, ці п`ять кілометрів між їхніми селами, не завадили зустрічам. Їхні батьки знали про цю дружбу, ніхто з них  не заперечував, адже колись разом навчалися в цій школі.
   Ще тоді, як малими,  Марічка та Іванко часто йшли до школи разом, бо дорога до містечка досить далека. Він зустрічав її на долині і вже   чимчикувати було веселіше. Інколи в школі був трохи незграбним, з нього сміялись дівчата. А вона лиш осторонь подивиться, в цей час намагається кудись відійти. Але тишком – нишком придивлялася, він подобався їй.
Бувало в теплу пору, на свята, не одне село сходилося на вечорниці, було більше молоді.  Він намагався завчасно зустрічати Марічку і тільки з нею проводив час.
Ось, вже  й  прийшов час іти до війська. Гуляла молодь, весело награвали музики та тільки Іван не відводив очей від Марічки. Весь час її запитував і говорив:
- В тебе все добре? Ну - у! Посміхнися!
  Вона вечорами вишивала рушники і писала листи. Він служив під Львовом, тішилася, що недалеко.
  Вже відслуживши службу, Іван зрозумів, що ті дивні, карі очі, не дають спокою. Що покохав її, був упевнений, кращої за неї немає. Тож поспішав на всі вечорниці, хоча  роботи вдома вистачало. Його батько  працює в Польщі  водієм – далекобійником, вдома буває рідко. Тож Іван вдома, був за господаря.
  Звістка про Майдан облетіла всі міста і села. Дехто з молоді, які навчалися, вже були там. І тривожні вісті навіяли сумні думки. В Києві відбулися страшні події. По селах тільки й мови, що це війна.
Всі оплакували  Небесну сотню, тих хто загинув на Майдані.  Україна здригалася від болю. Не було такої хатини, щоб хтось не молився, щоб якнайшвидше закінчилася війна.
 Та минав час….  російські війська забрали Крим. Заворушення на Сході. В дві області ворог вводить свої війська.
 Влітку почалась мобілізація. Іванові теж принесли повістку, змарнів. Та все ж, згодом взявши себе в руки,поспішав на побачення. Марічка дізнавшись,розплакалась,цілувала чоло, очі, ніжно обіймала. Занурилась у його обійми, нічого не боялася, бо щиро кохала  і тільки промовляла,
- Ти мій…
 Трохи соромлячись, він не знав ,як поводитися та все ж пристрасно цілував.
  Цей вечір не зміг зупинити їхні почуття.Тільки дерева й квіти знали про їх кохання,які вони щасливі,як провели першу ніч….
   Похмурий ранок… коли проводжав її додому, вже перегукувалися й заводили пісні птахи. Поцілувавши сказав,
-Люба … знай у мене одне життя. І я хочу його прожити з тобою, бо всім серцем  кохаю тебе. Сподіваюся все буде добре, то ж дочекайся мене.
 Марічці кожен день здавався місяцем, а місяць роком. Щовечора молиться біля  ікони, просить, благає Бога, щоб повернувся живим.
  Минуло три місяці... За цей час отримала тільки два листи, які прийшли з Луганщини. Писав, що мали їх перекидати під Донецьк. Журилася... а хто дозвониться сюди?  Коли майже завжди немає  мережі.
Коли приїжджала у містечко,часом йшли гудки але ніхто не відповідав. Одного разу й завітала до магазину, роздивлялася дитячі речі. Те дитя, що носила під серцем, вже скоро  про себе мало заявити.
  Минав час…  горить земля на Донбасі, на Луганщині. Гатять гради, гаубиці і вже колонами їхали танки.
 І знову мобілізація. По селах і містах України скрізь хоронять героїв. Дуже тяжкі бої на фронті. В селі, де жила  Марічка,  теж відбувся похорон та мати їй  заборонила туди йти. Крики і стогони лунали  до самих вершин Карпат.
Хоч по телевізору кричали, що це АТО, та всі знали, що це справжня війна.
  Вона дуже чекає весну. Надіється, що буде кращий зв`язок і вона хоча би раз додзвониться до Іванка та почує його рідний голос.
Сонце здіймалося вище, стікали струмки. Весь час думки, відчай і смута  не покидали її. Як він? Та де ж він? Мати часом заспокоїть, а іншим разом нагримає. Повчає, щоб набралася терпіння, бо це дуже шкодить дитині.
  Розставав сніг, переповнені річки, всі урвища заливали водою, яка стрімко стікала, розливалась по долинах. В містечко майже ніхто не ходив, адже добиратися було дуже безпечно.                                       
   Останні дні березня. Пахло свіжістю, ясні сонячні промені мерехтіли, прогрівали землю.
 Марічка проснулась, вся спітніла… Що це?! Наснилося, що Іванко ловив її вінок  у брудній воді і не спіймав. А потім маля і урвище. Подумала - о, наснилося те, що було. А дитя, так то ж на якесь диво.За декілька днів прийшов час пологів.
 Та саме в цей день, відбувався бій під Донецьком. Іван завжди, відбиваючи ворога,  просив Бога, щоб його не діставала куля. І про себе тремтячим голосом шепотів,
-    Мамо! Марічко! Все буде добре!Почекайте ще трохи…ще трохи... 
  На жаль, снайперська куля влучила в ліве плече. Тільки й встиг вимовити,
-Мамо… Марічко… хто ж у нас?
  Зупинилося серце Івана, а на світ народився малюк, дуже схожий на свого тата. Але він цього не дізнався.
 Хлопчик народився вчасно, був справжнім бутузиком. Воно б радіти Марічці та щось немов стримувало. Часом все ж тішилася сином, цілувала ручки й ніжки, весь час  придивлялася до нього, інколи казала,
-  Ой, ти мій маленький Іванко.
 Одного дня, задумуючись до матері,
– Мамо, а що звістки ніякої немає? Та тільки похитала головою, в її очах був смуток і відчай, відразу перевела тему.
Мати поспішила сказати,
- Сказав лікар, вже завтра будеш вдома, - поцілувавши,  вийшла.
Мати одна забрала Марічку з лікарні. Батько, вже пів року працював у Польщі. З містечка їхали на таксі. Але це ж  тільки до схилу гори, а там пішки. Йшли не поспішаючи, мати весь час відставала, немов відтягувала час. Вона попросила йти швидше,
- Давай матусю, давай швидше, малий їсти захоче, скоро плакатиме.
Озирнулася назад, подивилася під ноги. Призупинилась, повільно повернула голову в сторону й здивовано,
- Мамо, що це?! Так багато людей на долині.
Випустила сумки з рук, на руки мовчки взяла онука. Ледь зблідла, ніжно дивилася в очі доньки, а по щоках покотилися сльози. Тремтячим голосом,
-  Іди…. попрощайся, дитино. Там хоронять твого Іванка.

                                                                                         2016р

ID:  687756
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.09.2016 11:30:53
© дата внесення змiн: 02.05.2025 09:25:33
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 12 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес (Демиденко), Наталі Косенко - Пурик
Прочитаний усіма відвідувачами (616)
В тому числі авторами сайту (37) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Parallax, 23.10.2023 - 10:43
Не можу про таке читати 17 17 17 . Героям слава!
hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вас розумію 17 Я коли писала теж плакала. Дякую! Все буде Україна! give_rose
 
liza Bird, 08.09.2023 - 22:09
Як же щемно... 17 17 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна п. Лізо! give_rose
 
Світлана Себастіані, 17.07.2022 - 16:48
У недобрі живемо часи. Щодня думаю - все могло бути не так...
16 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна!Ніхто й не знав,що має прийти біда...
Удачі Вам і натхнення! give_rose
 
Іван Десятник, 29.11.2021 - 14:27
Господи! Де ж та,справедливість? Чому так? Написано звичайно здорово. Жаль, що так буває...
12 16 give_rose З великою повагою Іванко.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! На жаль війна й досі триває... 17
23
 
Білоозерянська Чайка, 27.09.2020 - 13:25
cry дуже важко читати, бо такий трагічний кінець... до мурашок розчулили 12 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
Наталі Косенко - Пурик, 19.09.2020 - 19:01
Ніночко, неймовірно гарно і до глибини зворушливо. Умієте Ви і подати, і захопити, і зворушити. Дякую, дорогенька. 16 16 12 12 12 16 cup Успіхів Вам та наснаги. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже,дуже дякую!Я сама писала й плакала,шкода,що доля така їх спіткала...
Гарного вечора Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
Чечен, 24.07.2018 - 16:21
Зачепило до сліз))) Дуже життєва ситуація))) cry cry Назва твору підкреслює сьогодення. Дякую вам!!! Бажаю подальшого натхнення в творчості!!!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Завжди Вам рада. give_rose 21
 
Пасічник Анатолій, 24.11.2017 - 13:44
А скільки тих життів на нашій, Богом даній землі, забрали наші сусіди....
правдива розповідь..... 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
Любов Іванова, 24.10.2017 - 10:13
Ой лишенько... Це ж реалії нашого сьогодення. Аж рветься серце на шматочки! І сільки їх... отаких доль... І скільки ще буде? cry cry 17 17 flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Любочко! Так! Хто зна коли скінчиться цей жах..Стільки,ще зруйнується долей,стільки горя принесе ця війна...
17 23
 
Ганна Верес (Демиденко), 14.09.2016 - 20:46
Ніночко, це один із кращих Ваших творів: щирий, майстерний, хвилюючий, актуальний.
Радію Вашому успіху і плачу за втраченою долею. Вдала назва твору.
Спасибі! 12 12 12 16 17 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам щиро вдячна,що прочитали твір.Ваше слово для мене дуже значне.Дуже дякую! Успіхів Вам і натхнення! З повагою give_rose
 
Н-А-Д-І-Я, 05.09.2016 - 21:31
17 17 Нема слів.. Боляче... frown 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку! Дякую!!! flo18
 
Наталі Калиновська, 05.09.2016 - 21:20
17 Ніна! Майстерно: бентежно, правдиво... до сльози! 17 17 17 17 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку!!! Дуже дякую!!! flo32 flo32 По кофийку!Нужно малость расслабиться....Успехов Вам!!! flo06
 
Евгений Познанский, 05.09.2016 - 18:13
give_rose Так зворушливо! і камінь заплаче від таких слів. Бідні наші дітки. У мене було богато однокурсників з усієї України, зокрема і з Західної України ми продовжуємо спілкуватися з ними. Так що я добре уявляю собі ту правду, яку інколи не знайдеш у ЗМІ. Знаю, які великі жертви принесли карпатці у ці роки. Про що ви цілком вірно також сказали у тексті. Ви дуже гарно написали цей твір. Низько вклоняюся вам. Бідне детятко, як йому буде без тата у такий час!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам за підтримку! Дуже приємний коментар .Дякую!!! Успіхів ВАМ!!! 22 19 22 flo18
 
Лєна Дадукевич, 05.09.2016 - 16:47
таки не дочитала спокійно ... а ще настрій такий самий маю, що ... ну його в болото ... дуже проникливо написано, одним словом... 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,що дочетали!Я вас розумію,сама писала і очі на сльозах...Але,щось мною керувало так написати. Ще раз дякую!!!Успіхів вам!!! Тримаймося! flo12
 
Haluna2, 05.09.2016 - 15:00
Читала дуже захоплююче, а на кінець виступили сльози...Ще одне зруйноване війною кохання! give_rose heart give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!!Я сама коли писалось,немов хтось мною керував ,що писати,теж розплакалась признаюсь Вам. Нехай щастить! 22 19 22 flo06
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie