Зернятка падають і проростають, а люди родяться і помирають …
Зніяковіло він дивився їй у слід,
Прокручуючи в голові минуле їх буття. –
Де він робив сміливо «хід конем»,
А після говорив тихенько – «шах».
Скінчилася тепер нерівна гра
І жорна часу перетерли всі зернятка.
Вона в кінці сама сказала - «мат»,
Зробивши рокіровку для ферзя.
09.11.1991р.
