Хмари, неба парасолі, Вісь земну розбив на дві. Перуть її, щоби доля, Не минала земні дні. Слугувала Землі довго, Мала силу на порі І нащадкам доля шовком Простелилась на зорі.
ID: 533681 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 31.10.2014 11:33:48 © дата внесення змiн: 31.10.2014 11:33:48 автор: seroglazka
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie