В далечині незримій
Там, де суцільний морок,
Посеред плям і ліній,
Довгих шпарин і шворок,
В тонких твоїх долонях,
Глина простого змісту,
Від синяви безодні
Світу зірок займистих ,
Будням усіх крилатих,
Мошкам у вогких кухлях ,
Джмеликам волохатим,
Демонам в сірих сукнях ,
Згадуєш, як ліпили
Радість і гнів, і горе
Там, де в степах могили,
Слів не розчутих море.
Ліпиш-вона ж слухняна ,
Стежка на суходолі -
Дивна земля Богдана
Обрана мимоволі…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=moUE8bLxnE4&list=RD_SoUU5eNXTk&index=25
