Колись давно казали мудрі люди,
Думки матеріальні - хоч не хоч.
Як загадаєш, так воно і буде,
Та сам собі, дивися - не навроч.
Якщо ти маєш заповітні мрії,
Тримай у таємниці, при собі.
Бо ненароком свій запал розвієш,
Знесилієш в даремній боротьбі.
Не лізь у воду, як не знаєш броду,
Потік життя за щастям не встига...
Не сказаному слову ти господар,
А сказаному слову ти слуга.
Ця істина проста - давно не нова,
Але її в архівах не знайдеш.
Коли у тебе вирвалося слово,
Назад його ніяк не забереш.
Бо заздрощам нема кінця і краю,
А щастя любить жити в тишині.
Скажи усім - сторицею бажаю
Того, що ви бажаєте мені.
Та, не хвалися щедрістю своєю,
Не розгуби святА між суєти.
А з мудрим словом, з чистою душею
Навколо світу можна обійти.
