Вітрило, дошка, хвилі, вітер, безкрая бірюзова даль… Немов на крилах мчиш у літо, де сяє сонця пектораль. І залишаєш за собою такий легенький піни слід. Лиш ти і вітер, тільки двоє, а ще – безмежний мрії світ! 24.07.2025
ID: 1044341 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 24.07.2025 18:31:43 © дата внесення змiн: 24.07.2025 18:31:43 автор: Олександр Мачула
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie