У вирі снів душа моя співає,
Відпочиває від війни й тривог,
У сяйві мрій щасливою літає
Після важких буденності знемог.
Там, у світах своїх аквамаринових,
Де вітер ніжний шепче між зірок,
Я забуваю болі всі невидимі,
Що серце п'ють, як тінь старих думок.
Там хвилі небо лагідно гойдають,
Там світить місяць в барвах дивних див,
І душу вільним птахом огортає
Неспішний, мрійний, зоряний мотив.
Я відпускаю всі турботи й смутки,
В обіймах сну, де спокій виграє,
І кожен подих, ніжний, теплий, чуйний,
Мене до світла вранці поверне'.
Нехай ця ніч розгорне свої крила,
Закриє втомлені і змучені думки,
Щоб вранці знов душа моя злетіла
У день новий – ясний, легкий, палкий!
