Кроки скрипучі пронизують тишу
Повільно і нагло
Цокіт годинника зближує мить милішу
Ніж ваше благо.
Холоне під ногами блідий паркет
І тліють кольори
Лезо моє крокує невпинно вперед
Тінню без голови
Сонце зайшло, а отже вже близько час
Засолодити вуста
Сніданку мого подих останній згас
Не дорахувавши до ста.