Сніданок у смерті

Кроки  скрипучі  пронизують  тишу
Повільно  і  нагло  
Цокіт  годинника  зближує  мить  милішу
Ніж  ваше  благо.

Холоне  під  ногами  блідий  паркет
І  тліють  кольори
Лезо  моє  крокує  невпинно  вперед
Тінню  без  голови

Сонце  зайшло,  а  отже  вже  близько  час
Засолодити  вуста
Сніданку  мого  подих  останній  згас
Не  дорахувавши  до  ста.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2025
автор: Iluha