Чудовий, весняний вірш...
"емігранти" я думаю не люди-емігранти, а перелітні птахи,чи я помиляюсь?
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Укране, рада Вам! Так, мала на увазі журавлів. Хоча читачі можуть трактувати образи по-своєму, мені й самій цікаво побачити, як вони (образи) сприймаються збоку. Дякую Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, весна! Не зважаючи ні на що, вона хазяйнує! Сьогодні біля річки побачила квітки підбілу (мати-й-мачухи). Так якось зненацька вони з'явилися, що я й не зауважила спершу. А ще на стежці неподалік від мого дому вітер наламав гілочок верби з пухнастими котиками, які вже де-не-де заквітли жовтеньким пушком! Такі метаморфози прекрасні, пробудження всього живого довкола!.. Та голова зараз заповнена важкими думками, тривогами і гіркотою, тому ми й не помічаємо всього цього... І лише зрідка нам зараз відкривається така можливість - побачити все це та зрадіти життю і красі довколишнього світу! Так не хочеться втратити все це раптово... У таких напружених умовах починаєш любити життя ще більше. Дякую, пані Валю!
Наталочко, такий милий ніжний вірш з любов'ю до природи і весни... Один рядочок тужливий... про емігрантів з далеких сонячних країв...Але такі часи тепер настали...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, люба землячко! Крилатими емігрантами я назвала журавлів, бо вони теж повертаються з далеких країв, як емігранти, на рідну землю. Хоча і Ваша думка теж слушна, бо цей образ багатозначний. Його навіть можна трактувати, як повернення на рідну землю душ померлих. Приємно, що заходите почитати!