| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Якщо це не кохання … - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00  дякую! Рада Вас бачити!!!! Ліоліна, 05.02.2014 - 20:59Дивні чудеса робить весна - тільки покажеться, а люди пишуть ТАКІ вірші! В скарбничку весняну!       Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дякую, Сонечко!!! Мені надзвичайно приємно!               Ірина Лівобережна, 05.02.2014 - 19:33Класно... Згадала таке своє, що краще б не згадувала... Із "забороненого" зошита... Забираю перечитувати.       Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Ірочко! А спогади ...куди ж ми без них ....і хто ми без них? ...     Валентина Ланевич, 05.02.2014 - 19:22  Любов не сплутаєш з ніким, відмахуватися від неї - те даремне. Вона дарує ласку, ніжність та тепло і все оте так бажене-приємне.  Надзвичайно гарно, Люба!   Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Валю!!! Ваш коментар не менш гарний!   Антошка, 05.02.2014 - 18:16Так щемливо-ніжно-закохано... Хай би прочитав Той, чиє ім'я ви так люблячи означили - а вже він відчуває, любов то, чи ні!   Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую Вам! Це на мене так зимова весна вплинула .....    приємно познайомитися! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дякую, Анно! Рада Вас бачити!   stawitscky, 05.02.2014 - 16:17Читаю. Насолоджуюсь. Чомусь пригадалось Сосюрине - "Так ніхто не кохав" Дуже гарний,чуттєвий вірш, аж біла заздрість стрепенулась до Вашого адресата...   Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00То я під впливом майже весни! Дякую!!!!    дуже люблю згаданий Вами вірш! Сергій Ранковий, 05.02.2014 - 16:02**** Вранішнє зізнання **** Яскравий промінь б’ється крізь вікно, Журчать краплинки з стріхи невгамовно, Ну тай і що, що ще лежать сніги, Земля весняним подихом тривожить. А ти від сну тремтиш мов дика лань, Полуді мрії відпускаєш на поталу, І серце відбиває ритм зізнань, Що це кохання, так, це все ж кохання...                 Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дуже гарно, Зайчику!!!! Дякую!!!!!!     горлиця, 05.02.2014 - 15:55Побільше кохання! Життя тоді стає розквітлою рожею!Зникає все, крім ніжного почуття.       Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дякую, Наталочко!!!! Побільше любові усім людям!     Олекса Удайко, 05.02.2014 - 15:08              Нехай полуда це... чи сни хай весноцвіті! Коли в душі від того - виплеканий рай, Вже нічого шукати нам на цьому світі!                   Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Олексо, яке ж Ви сонечко!        | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||||||