Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: ЛИНА - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Innessanew, 12.01.2014 - 00:50
Вже не те, що достатньо, - більше, ніж я могла б придумати!!!!))))))))) Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти знаєш, після того, як відписалася, зразу ж написався вірш, без проблем. Сам. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До речі, з ім"ям "Інна" теж почала писати вірша. Але не закінчила. Слів з таким літеросполученням відібрали поки що недостатньо. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п.Ярослава. Гра в слова - приємне заняття. Потусторонний, 19.12.2013 - 19:17
Без гутаЛИНА и нафтаЛИНА,без СтаЛИНА, а также спЛИНА, что в этом прошлом скучном есть? Ах да, наверно цеппеЛИНЫ, летят к павЛИНУ на насест. Ню, это бла-бла-бла . И я сейчас не о Вашем прошлом, а о прошлом обобщённом. Уверен, будь такая возможность, хотелось бы в будущее. так человек устроен. Настоящее лишает его воображения. Оно остаётся для него только в прошлом и будущем. Вот почему хорошо там где нас нет. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, гуталин и Сталин - это круто. О том, что хорошо там, где нас нет - писано-переписано. Так уж нас слепили, не нам и "разлеплять". А для меня лично мое прошлое (детство)- сказка незабываемая, по сравнению с последующим прошлым особенно.А вот игры со словами - мое любимое занятие, на самом деле, прикольно. Я их всех - в раздел "Танок лiтер" отправляю. Спасибо за внимание и комментарий. Салтан Николай, 12.12.2013 - 18:34
Читав вірш два рази: перший раз ловив Ліну, як мале кошеня відзеркалення сонця Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, Николай, як завжди, дуже уважні до того, що читаєте Все, що у вірші - чиста правда - і мандоліна, і пластилін та інше, просто якось дивно вийшло, що при згадках про моє дитинство в словах трапляється ніби моє ім"я. Щиро Вам вдячна Фотиния, 12.12.2013 - 10:28
О! Лина! Подала идею! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А вот тебе начало:Когда СВЕТАет красно, СВЕТА на краю, Где тьму сменяет вдохновенный поток СВЕТА, Живет поэт, девица СВЕТА, как в раю, Прекрасней той девицы в мире больше нету! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олексо, ЗАВЖДИ рада Вашим візитам! Наталя Данилюк, 10.12.2013 - 20:30
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, мила. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любочка. І обыграла, і згадала... Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця квіточка така ж гарна, як і НАДЯДякую щиро Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радяю, що сподобавсь мій маленький віршик з циклу "Танок літер" (по замислу) Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я була його душею, він - моєю.Його забрав туманний ранок назавжди... І він пішов, а я ламала руки й кричала в пустоту:"Не йди, зажди!"... Вразлива, 10.12.2013 - 17:25
Дякуючи батькові,який був мабуть крім всього щей філософом,така у нас чудова на сайті є перЛИНА.Браво! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді, саме батько придумав нзвати мене Ліоліною. А я якось знайшла, що є багато слів з літеросполученням "лина", чомусь більше на рос.мові. Згадалося золоте дитинство... Дякую, серденько, тобі - квіти |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||