Завуальована стою й дивлюся,
І погляд твій я чую на собі...
Та глянувши на тебе так несміло...
Ах скільки смутку й розпачу ти дав мені.
Залишив ти усмішку ту ласкаву,
А я сама сиділа в темноті,
Вслухалась в тишину і завмирала,
Прокручувала в пам'яті дні ті ...
Недавно ще так весело сміялись,
Наговоритись ми з тобою не могли,
А зараз в тишині сиджу лукаві,
І згадую-які ж з тобою ми були...