Ти зараз спиш і бачиш сни
Як за лютневими снігами
Чарівним подихом весни
Зазеленіє під ногами.
Як понесе зимовий сум
У далечінь, немов рікою,
Як зустрічатимеш красу
І розпрощаєшся з журбою.
Твоє кохання силоміць
Уже не втримати нізащо,
Із сотень бажаних зірниць
Твоя - ти знаєш - буде краща.
І я з тобою посміхнусь
І порадію і поплачу,
У снах очей твоїх торкнусь,
Бо у житті їх не побачу...
тону у цих думках...
солодкий присмак насолоди...
і цілий світ у цих рядках,
ця лірика любові...
шалена пристрасть,
весна уже вклонилась в барвах,
цей світлий сум...
закоханого серця,
і світло в темряві ясне,
цей вірш забарвлює мене.
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
- можно конечно поумничать, что так не бывает. Дыхание не видно. Как оно может зазеленеть. Но я понял и даже увидел эту картинку и наверное это главное. Кстати вот: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382610
Меня тут раздолбали. Нельзя увидеть запах. Но я это так почувствовал...
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, здесь проще. "Чарівним подихом веснИ", а не"... ВеснА". Так сказать - из-за того, что наконец задышит весна - под ногами, соответственно, зазеленеет
А вообще - все видят и чувствуют по-разному. Иногда те, кого долбают, делают это нааамного ярче, чем сами долбальщики Это поэзия, а не сопромат
Я прочел. Прекрасное мироощущение и стиль!