На сайті я вже п"ятий рік.
Чимало друзів тут зустріла.
Не буду я вести їм лік.
Скажу, що дружба - це є сила.
Людей завжди я поважала.
Ділилась часткою душі.
Нікого тут не ображала:
Мене навчили так батьки.
Я народилась в Україні.
І Батьківщину я люблю.
Люблю пісні я солов"їні
І мову рідну осяйну.
На сайті є і росіяни.
Та чим же гірші вони нас?
Вони ж не інопланетяни,
За що ж мене казнять в цей час?
За те, що є віршІ російські?
Що треба рідною писать?
Та я пишу й на українській?
Так що, за це не поважать?
За вчинки я людей ціную.
За їх душевну доброту,
А не за душу крем"яную
Не за сердечну мерзлоту...
...так мило і ніжно...друзі ... ми дійсно українці, але неважливо на якій ми пишемо мові - головне, що в серці ми завжди вірні нашій неньці .... ну якщо ми напишемо про любов до України навіть на французькій... хіба ми не патріоти....люблю Ваші вірші, якою б мовою вони не писались...
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00