От спробував зробити з прози "Навіть янголи роблять боляче" авторки Іванка Лім http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348184
свою поезію) чи вийшло - судити вам:)
Навіть янголи роблять боляче.
Лиш з одною всього неточністю:
Від людей помираєш - стоячи,
А за янголів - житимеш з гордістю...
- - -
Вона жИла у розфарбованих,
Колись - сірих, що звуться буднями.
Він свої - взаємні - приховував
У кімнатах, де ходять взутими.
Вона перша йому відкрилася,
Запросивши на чай із печивом.
І кохання палке їх - з приростом -
Не здавалось уже приреченим.
І вона скоро стала янголом
І хотіла кохати до старості...
Він прикрив - кольоровими стягами
Недостатність - в веселці - яскравості...
І утік у вогняне полум'я...
Він втомився - з коханням порівну,
Виглядаючи лиш з-за обрію -
Червонястого болю кольору...
- - -
Навіть янголи роблять боляче.
Лиш з єдиним всього уточненням -
Від людей помираєш - стоячи,
А від янголів - справді боляче...
Привіт. Спочатку прочитала вірш без прозового оригіналу - не зрозуміла, прочитала оригінал -почала розуміти трохи.Коли третій раз прочитала - вірш твій набагато краще. Не тому , що... А просто для мене "Проза" це набагато складніше за вірші. І її треба писати так, щоб слово там теж співало. Люблю високу майстерність, а там її немає. Хоча таку тему...Коротше, як твоя Ангіна? Пішла вже?
Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю.
ви поставили мене на своє місце - змусили тричі перечитувати ваш коментар. дійсно вірш не дуже зрозумілим може здаватися - хотів додати ще чотири рядки (передостанні), але забракло сил.
ангіна помалу відступа. температури вже немає)))
Дякую.