| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: І знову сніг - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ *****, 07.08.2011 - 21:14а моє літечко - морозне...  а що таке нескромно? от я від нескромності тобі процитую мій переклад МЦ (хоч ти його вже давно бачила!) того вірша, що пояснює її (і моє!) ставлення до своєї власної поезії: Кожен  вірш  –  любові  плід, Байстрючá сповите злиднями, Первісток – поблиз воріт На уклін вітрам – залишений. Серцю – пекло й вівтар, Серцю – сором і рай. Батько – хто? Чи то – цар, Чи то – цар, чи – шахрай.  бачиш, я від скромності не помру... свої вірші НЕ можна НЕ любити, хоч вони байстрючата, хоч царські діти, хоч, на жаль, іноді повні дебіли...)... і тому "зародок" вірша лишається незмінним, той первісний порив... потім можна доредагуватися до дірок на клавіатурі, але хромосомки ті самі... або буде інший вірш         Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Так, Наталочко, Ти права, що "любити скромно" або "любити нескромно" абсолютна нісенітниця, просто любиш і все...   Маринину поезію люблю, і чим довше живу і знаю її, тим глибше - мені здається - розумію і пізнаю...   І про хромосомний набір погоджуюся з Тобою...         Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Наталю, сонечко, що це Тобі серед літечка захотілося про сніг почитати?       Може це й нескромно, але я люблю цей свій вірш, тому що він легкий і чистий, і в ньому (як потім виявилося) : І ще нема ні смутку, ні біди.   А ті рядки, що Ти виділила - вони й були основні - на це відчуття-здивування-подив-захоплення і нанизувався вірш... Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Заради цього: відчуття - усвідомлення - здивування - радості - рядка    народився цей вірш...     Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибо - без ребенка - никуда... Даже из дому не выйдешь...   Андрєєв, 19.04.2011 - 03:33Добавить нечего. Стихотворение прекрасное, просто зима только что прошла, и о ней сказать уже нечего.   Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00И пусть Вас не печалит прошедшее...   Анатолійович, 05.03.2011 - 00:26  Як шкода, що дорослі не зберігають цю дитячу щирість і вміння бути щасливим від мізерної радості! Від цього і є на землі багато горя...     Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую Вам!   А мені з Вашого зимового дуже подобається новорічне "Время "Ч" А ще Ваші малюнки Санторіні.   Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Мені приємно, що мої рядки спонукають до роздумів.   Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую! Ви така терпляча. Всі вірші прочитали. Спасибі Вам.   Урюпін Анатолій Іванович, 26.01.2011 - 12:00Чудово.    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224615 | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||||||