І знову ті ж самі тортури, Що й безліч кохань тому: Самотності ревної мури Мене не відпустять йому. Безсилі покинуті руки, Втомлені зраджені очі... І болю німіючи звуки Груди мої рвуть щоночі.
ID: 126038 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 13.04.2009 14:07:23 © дата внесення змiн: 13.04.2009 14:07:23 автор: elza
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie